Ќа одному з рекламних сайт≥в ¤ наштовхнувс¤ на фразу: Дякщо вас дратуЇ реклама, значить ви постар≥ли!Ф. јле ж це абсурд! Ќ≥ в одному дом≥ не знайдетьс¤ людини, ¤ку б не дратував хоча б один рекламний ролик. «в≥дси випливаЇ, що вс≥ ми вже давно постар≥ли. “ому ¤ вир≥шив ви¤снити в чому тут справа.

Ќаша реклама ≥снуЇ всього н≥чого Ц 12 рок≥в. “ехнолог≥¤ реклами, з ус≥ма њњ атрибутами ≥ школою по п≥дготовц≥ кадр≥в, була запозичена за заходу. ≤ б≥льша њњ частина при п≥дноситьс¤ нашому споживачу на зах≥дний манер, та чи ефективно це?

Ќаведу к≥лька чисел: припустимо в —Ўј на рекламу витрачають 100 одиниць, а отримують 200-220, а у нас, при тих самих затратах ≥ т≥й сам≥й ¤кост≥ реклами одержують всього 15-20 одиниць. ÷е в≥дбуваЇтьс¤ тому, що зах≥дна технолог≥¤, налагоджена б≥льш ¤к за 50 рок≥в ≥снуванн¤ телебаченн¤, була спр¤мована на ментал≥тет зах≥дного споживача. Ќаш≥ ж рекламодавц≥ всього-на-всього переклали зах≥дну рекламу на нашу мову. “ак в≥дбуваЇтьс¤ вже понад 10 рок≥в, в основному без привТ¤зки технолог≥чних механ≥зм≥в до нашого ментал≥тету. “ому не дивно, що ефект в≥д такоњ реклами даЇ м≥н≥мум того, що можна в реальност≥ отримати. Ќаш≥ спец≥ал≥сти т≥шатьс¤ зб≥льшенн¤м прибутку в сфер≥ рекламного ринку. јле доходи зб≥льшились не в≥д того, що ¤к≥сть реклами покращилась, а тому, що зросло виробництво ≥ альтернативи сьогодн≥шньому рекламному ринку немаЇ. ѕромислови¤ б≥знес, покладаючись на компетентн≥сть рекламодавц¤ даЇ все б≥льш≥ ≥нвестиц≥њ в дану галузь, при цьому отримуючи один ≥ той самий низький коеф≥ц≥Їнт в≥ддач≥.

ƒл¤ наочност≥ наведу приклад реклами на телебаченн≥:

- ƒинозаври жили 65 м≥льйон≥в рок≥в тому. - каже шк≥льна вчителька.

- ј наш≥ зуби збережутьс¤ так довго? Ц запитуЇ школ¤р.

- ћоњ Ц так, адже ¤ чищу њх ..., з≥ фтором ≥ кальц≥Їм. Ц в≥дпов≥даЇ ≥нший школ¤р.

÷е приклад реклами, ¤ку пускають на заход≥. ¬она призначена дл¤ вузьколобого ≥ слабо лог≥чно мисл¤чого зах≥дного споживача. Ќашого ж споживача така реклама т≥льки см≥шить ≥ б≥сить. Ќаша людина одразу подумаЇ: Д¤кщо зуби динозавра збереглись за 65 м≥льйон≥в рок≥в в чудовому стан≥, ≥ при цьому в≥н њх не чистив взагал≥, не кажучи вже про ..., то нав≥що ¤ буду чистити своњ зуби?Ф.

“обто ц¤ реклама стверджуЇ не те, що потр≥бно купувати пасту, а те, що не треба чистити зуби?

ƒруга реклама:

Д÷ю шубу ћарина купила в магазин≥ шк≥ри в —окольникахФ, або ще:

ДЎубы справа, дублЄнки слева Ц это Д—нежна¤  оролева!Ф.

¬се це чудово, ≥ ми рад≥ за ћарину, ≥ за те, що в Д—н≥гов≥й  оролев≥Ф шуби зправа, а дуб льонки зл≥ва. Ќу то й що?

ј в житт≥, у реальноњ тьот≥ √ал≥ , чолов≥к ¤коњ лежить з газетою на диван≥, в шаф≥ моль зправа, а таргани зл≥ва ≥ н≥¤кого товару Д—н≥говоњ  оролевиФ. ’оча в вал¤нку за ун≥тазом у них зелен≥ купюри пилюку збирають. ≤ н≥¤ка под≥бна реклама не змусить њх в≥дправитись в магазин за покупками.

≤ не важливо, що це за товар Ц розк≥ш, чи повс¤кденний дешевий продукт харчуванн¤.

Д—томатологи рекомендують Д...Ф.

ƒали б мен≥, подумаЇ споживач, таж ДбабокФ, ¤ би ще й не таке порекомендував.

Дѕаша пере дорогим порошком, а —аша новою Д...Ф. ѕ≥сл¤ пранн¤ брюки вигл¤дають однаково. якщо немаЇ р≥зниц≥, нав≥що платити б≥льше?Ф.

ј д≥йсно, нав≥що? ƒурак цей ѕаша. ќт т≥льки про Д...Ф вже вс≥ забули.

Д¬аша кицька купила б Д...Ф.

јга, њй т≥льки волю дай, вона ввесь мТ¤сний пав≥льйон купить.

ј ось ≥ще приклад:

¬ телев≥зор≥ показують народженн¤ ¬сесв≥ту (так званий Двеликий вибухФ), супроводжуваний звуком. Ќу буду говорити про рекламу цього телев≥зора, а скажу т≥льки, що нав≥ть школ¤р знаЇ, що звук у вакуум≥ не поширюЇтьс¤.

ѕро зубн≥ пасти часто кажуть:

Д ожен раз п≥сл¤ њди у рот≥ порушуЇтьс¤ кислотно-лужний баланс, але ¤кби це було правдою, то наш≥ зуби вже до трьох рок≥в житт¤ були б перетравлен≥ слиною.

–озпов≥дати про л¤псуси реклами можна довго, т≥льки сенсу особливого немаЇ. ўоб наша реклама стала ефективною, потр≥бно ор≥Їнтуватись на лог≥ку нашого споживача, а не на зах≥дн≥ школи.

ƒуже не погана реклама про —Ќ≤ƒ, хоча не зовс≥м реклама, та вона надзвичайно ≥нформативна ≥ змушуЇ задуматись над своњми вчинками.

“аким чином п≥дведемо п≥дсумок: б≥льша частина телев≥з≥йного рекламного показу призначена не дл¤ нашого ринку. ѕри чому це сл≥д було пом≥тити не т≥льки в≥тчизн¤ним виробникам, але й закордонному б≥знесу, торгуючому своњми товарами на нашому ринку ≥ впевненому, що достатньо вз¤ти ролик, зроблений дл¤ англ≥йц¤, пустити його у нас ≥ товар знайде збут.