Від містечкового поселення над прутом до фортифікованого міста

Первісне поселення Коломиї з найдавніших часів було розташоване в низовинній частині над рікою Прут. Часті виливи прута затоплювали міські квартали, будинки міщан і передмістя. Це та часті напади татар змушували міщан Коломиї ставити питання перед міським і королівським урядами про перенесення центральної частини міста в горішню його частину і більшу фортифікацію з метою оборони.

Міська влада на клопотання радних поставили вимогу перед коломийським старостівським урядом побудувати нове місто на коломийських ґрунтах. На території, де сьогодні розташована центральна частина міста, до початку XVII ст. були міські лани, городи.

У 1589 р. татарська орда вщент знищила місто. До того і вилив Пруту спричинив значної шкоди. Після цих страшних подій Коломийське староство змушене було погодитись на перелокалізацію в горішню частину міста. З того часу почалося перенесення міста в горішню частину, де в основному воно збереглося до нашого часу. В 1627 р. місто було остаточно перенесено.

Коли зникла фортеця майже невідомо. В середині XVIII ст. вона, як і інші прикарпатські фортеці - Пнівська, Раковецька, Станіславівська, втратили своє значення разом з Коломийським замком.